Кафедра здійснює підготовку за спеціальністю 104 Фізика та астрономія за освітніми програмами та ступенями:
Фізика та астрономія (Бакалавр, Магістр, PhD)
Функціональні та інтелектуальні матеріали (Магістр, за програмою подвійного диплому з Краківським педуніверситетом).
Адреса: м. Дніпро, вул. Казакова 20, корп. ДНУ № 15
Телефон: +38 (056) 373-12-63
E-mail:
Завідувач кафедри: Рябцев Сергій Іванович – д-р фіз.-мат. наук, професор – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID.
На кафедрі працюють:
Башев Валерій Федорович – д-р фіз.-мат. наук, професор, професор кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Волнянський Михайло Дмитрович – д-р фіз.-мат. наук, професор, професор кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Сухова Олена Вікторівна – д-р техн. наук, професор, професор кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Трубіцин Михайло Павлович – д-р фіз.-мат. наук, професор, професор кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Дяченко Анна Олександрівна – канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Єліна Олена Володимирівна – канд. фіз.-мат. наук, доцент, доцент кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Куцева Наталія Олександрівна – канд. фіз.-мат. наук, доцент, доцент кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Кушнерьов Олександр Ігорович – канд. фіз.-мат. наук, доцент, доцент кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Моцний Михайло Петрович – канд. фіз.-мат. наук, доцент, доцент кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Сєтов Євген Анатолійович – канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри – Scopus, Web of Science, Google Scholar, ORCID;
Коптєв Михайло Михайлович – завідувач навчальної лабораторії функціональних матеріалів;
Чалий Ігор Іванович – завідувач навчальної лабораторії фізики;
Крохмаль Юрiй Дмитрович – провiдний iнженер навчальної лабораторії фізики;
Щетинкiн Володимир Сергiйович – провiдний iнженер навчальної лабораторії функціональних матеріалів;
Соколовська Юлія Олександрівна – інженер І-ої категорії;
Циба Ольга Анатолiївна – лаборант.
Кафедра експериментальної фізики – одна з перших кафедр Катеринославського університету, що була створена разом з університетом у 1918 році, та єдина фізична кафедра, що входила до складу фізико-математичного факультету протягом перших років існування навчального закладу. Протягом багаторічної історії розвитку кафедри експериментальної фізики неодноразово змінювались завідувачі, поступових змін зазнавали тематика досліджень та наукові напрями, але викладачі та науковці кафедри завжди активно вирішували актуальні фундаментальні та прикладні задачі у пріоритетних галузях розвитку науки і техніки.
З 2019 року склад кафедри об’єднує викладачів кафедри експериментальної фізики та фізики металів, а також більшу частину викладачів кафедри фізики твердого тіла та оптоелектроніки. В історичному ракурсі сучасна кафедра експериментальної фізики зберігає та продовжує педагогічні та наукові традиції, закладені викладачами кафедр металофізики, електрофізики та експериментальної фізики.
У 1918 році кафедру очолював проф. Котєлов К.І., який працював над вивченням іонізаційних процесів в атмосфері, електропровідності повітря. Саме тут проф. Маліновський А.Е. створив першу в Дніпропетровську наукову школу фізичних досліджень.Після поновлення університету у 1933 році кафедру експериментальної фізики очолив видатний вчений, засновник вітчизняної наукової школи фізиків з напрямів рентгенографії рідини та фізичної теорії кристалізації проф. Данілов В.І.
У цей же час всесвітньо відомий вчений-металознавець, розробник основоположної для сучасного матеріалознавства теорії мартенситних перетворень академік АН СРСР Курдюмов Г.В. заснував на факультеті кафедру металофізики. Кафедру металофізики у різні роки очолювали проф. Варич М.І., доц. Щербаков Г.І., лауреати Державної премії України проф. Мірошниченко І.С. та проф. Брехаря Г.П. Під їх керівництвом на кафедрі здійснена перша у світі розробка теорії і практики надшвидкого гартування з рідини та пари, ведуться дослідження з фізико-хімічного зміцнення поверхонь, зі створення нових сучасних композиційних матеріалів, моделювання процесів початкової нано- і масової кристалізації. Під керівництом проф. Башева В.Ф., очільника кафедри з 1994 року, розроблені методи і принципи отримання нового, перспективного для мікроелектроніки класу аморфних та нанокристалічних плівкових сплавів з абсолютною незмішуваністю компонентів у рідкому стані, мікродротів з некристалічною жилою, загартованих з рідини якісних струмовідводів для потужних свинцевих акумуляторів.
У 1936 р. на фізико-математичному факультеті Дніпропетровського університету проф. Вендеровичем А.М., учнем академіка Іоффе А.Ф., була організована кафедра електрофізики з метою проведення фундаментальних досліджень електричних властивостей діелектриків. У 1944 р. кафедра відновлює свою діяльність у складі фізико-математичного факультету. Завідувачем призначається доцент Коломойцев Ф.І. В період 1949-1952 рр. він навчається в докторантурі Фізичного інституту АН СРСР ім. Лебедєва і визначає перспективні напрями досліджень для кафедри. У 1962 р. на чолі кафедри електрофізики стає проф. Синяков О.В. У 60-і роки вивчаються напівпровідникові оксидні феромагнітні сполуки – ферити, розробляються принципово нові керамічні нелінійні резистори на основі складних оксидів, розпочинаються дослідження сегнетоелектричних кристалів титанату барію. Створення нових джерел випромінювання – лазерів – визначило потребу в матеріалах, за допомогою яких можна генерувати випромінювання і керувати їм. Виникає новий напрямок у науці і техніці – оптоелектроніка. На кафедрі електрофізики впроваджуються методики вирощування монокристалів шляхом витягування з розплаву. У 1965 р. одними з перших вирощуються кристали германату вісмуту. У 1966 р. у павільйоні «Фізика» АН СРСР демонструються прилади, розроблені на кафедрі електрофізики. Датчики вологості одержують срібну і бронзову медаль Виставки досягнень народного господарства СРСР. У 1978 р. завідувачем кафедри електрофізики стає проф. Кудзін А.Ю. Він розпочинає великомасштабні фундаментальні та прикладні дослідницькі роботи з росту кристалів. Зміцнюються зв’язки з провідними вузами і науковими центрами країни. Розвиток матеріальної бази дозволяє застосовувати високотемпературний синтез, підвищити якість і збільшити об’єм вирощуваних кристалів.
З 1975 року на кафедрі експериментальної фізики під керівництвом проф. Шугурова О.О. вперше в Україні розгорнуто роботи в галузі автоматизації наукових досліджень, біомедичного приладобудування, біоелектроніки та біокібернетики. Після об’єднання з кафедрою загальної фізики (що забезпечувала підготовку з фізики студентів інших факультетів) на чолі з проф. Матисіною З.А. кафедра експериментальної фізики стала однією з найбільших в університеті. З 1990 року на кафедрі експериментальної фізики розпочато підготовку інженерів-електроніків з нової спеціальності «Біотехнічні та медичні апарати і системи». Створені нові навчальні лабораторії радіоелектронних апаратів та технологій, біомедичної техніки та спеціальної інформатики, відкриті філії кафедри при закладах охорони здоров’я міста. Багаторічний досвід кафедри з підготовки фахівців із сучасної медичної електроніки, комп’ютерного моделювання складних фізичних процесів, мережевих технологій, новітніх комп’ютерних технологій обробки та візуалізації біомедичних сигналів, активне міжнародне наукове співробітництво з провідними науковими центрами Європи та Японії дозволили з 2000 року успішно розпочати та продовжувати дотепер підготовку магістрів із вказаної спеціальності.
Студенти-фізики на кафедрі мають можливості вивчати прогресивні методи отримання нових матеріалів, сучасні методи їх дослідження, зокрема електронну мікроскопію та рентгеноструктурний аналіз, а також комп’ютерні методи моделювання та аналізу фізичних процесів, управління сучасним фізичним експериментом.
Студенти набувають навичок розробки електронної апаратури та програмного забезпечення, систем автоматизація досліджень та випробувань на базі сучасних методів та електронних пристроїв, отримують досвід створення систем телемедицини з використанням інформаційних технологій комп’ютерних мереж та розподілених систем реального часу.
Під час виконання курсових і дипломних робіт студенти розробляють сучасні електронні системи реального часу, портативні індивідуальні прилади та системи дистанційного біомоніторингу на базі вбудованих мікроконтролерів, дротових та бездротових засобів зв’язку, створення яких передбачає застосування об’єктно-орієнтованих технологій передачі та обробки інформації в режимі клієнт-сервер, а також “хмарних” технологій.